Тераформування Марса

- Гей, Кім! Хіба не було б весело жити на Марсі? - Я не дуже впевнений... Чому? – Думаю, було б круто оселитися на іншій планеті! Ідея життя на Марсі спочатку може здатися досить захопливою. Марс відносно наближений до Землі — подорож тривала б менше року. І багато в чому подібний до Землі, Марс знаходиться на безпечній відстані від Сонця, має атмосферу, має воду як на поверхні, так і під нею. Все це дає дуже багато сподівань! Але в інших аспектах Марс дуже відмінний від нашої планети. Якщо ти відправився б на Марс, то швидко помітив би, що ти не можеш дихати марсіанським «повітрям». Це тому, що в атмосфері Марса практично немає кисню! І справа не тільки в цьому, Атмосфера Марса дуже тонка - вона складає лише близько 1% атмосфери Землі. Така тонка атмосфера не втримує багато сонячної енергії, тому на Марсі дуже холодно. Без спеціального скафандра ви б швидко замерзли до смерті. Тонкої атмосфери недостатньо, щоб захистити планету від сонячних вітрів і космічного випромінювання, що робить Марс досить небезпечним місцем для життя. Якби ми коли-небудь вирішили жити на Марсі, потрібно було б подолати ці проблеми. Одним із рішень може бути будівництво захищених міст, під поверхнею або під спеціально спорудженими куполами. Всередині ми могли б створити штучні умови, які дозволили б нам жити далі. Але прогулянка на вулиці без скафандра все одно була б неможлива... Якщо не змінити атмосферу на Марсі повністю! Якби ми змогли змінити небезпечне середовище Марса, щоб воно нагадувало довкілля на Землі, планета стала б набагато більш придатною для життя! Вчені називають цей процес тераформуванням. Щоб тераформувати Марс, нам спочатку потрібно було б поглинути енергію Сонця ближче до поверхні планети, для стабілізації температури. Це вимагало б виділення великої кількості газів, такі як вуглекислий газ і водяна пара, щоб вони могли не випускати тепло. Це створить парниковий ефект. Але як саме це можна було б це зробити? Є кілька варіантів. Один із них включає випаровування замороженої води і вуглекислого газу з шапок полярних льодовиків на Марсі. Цього може бути достатньо, щоб запустити парниковий ефект, але, мабуть, цього недостатньо, щоб він продовжувався. Інший варіант — перенаправити тисячі комет на Марс. Комети принесли б воду, кисень та інші мінерали, необхідні для відновлення атмосфери. Однак цей варіант виглядає досить небезпечним. Якщо націлити курс неправильно, комета могла б пролетіти повз Марс і врізатися в Землю. Деякі вчені також замислюються над добуванням рідкісних елементів з марсіанського ґрунту і перетворенням їх у парникові гази на роботизованих фабриках. Але у нас ще немає технологій для цього. Навіть якщо нам якось вдасться випустити достатню кількість газів аби сформувати відповідну атмосферу на Марсі, низька гравітація і відсутність сильного магнітного поля, імовірно, призведе до втрати новоствореної атмосфери. Нам би знадобилося щось, щоб підтримувати атмосферу у даному стані. Тепер, навіть якщо ми цього досягнемо, виникнуть інші довгострокові проблеми для хвилювання — наприклад, продукти харчування та охорона здоров’я. Вплив космічного випромінювання, нижча гравітація, або трохи інша атмосфера точно мали б вплив на організм людини, а також на рослини чи тварин, яких ми мали б привезти з собою. Більшість наших ідей щодо тераформування Марса поки що залишаються фантазією. Одного дня ця фантазія може здійснитися, але це буде через багато-багато років. - Е-ехм, мабуть, я залишуся тут і дивитимусь науково-фантастичні відео, поки хтось не вирішить всі ці проблеми.