Права дітей

Дивіться, щойно народилася дитина! І… ще одна на іншому кінці світу. Як гарно! Наразі життя у Фатіми і Рафи однакове. Вони народилися здорові й щасливі. Батьки Фатіми реєструють її народження. І вона отримує свідоцтво. Але Рафу не реєструють. Його батьки неодружені, а в Індонезії для реєстрації народження необхідно свідоцтво про шлюб. Чому це важливо? Без свідоцтва про народження дуже складно, — а іноді й неможливо — ходити до школи, до лікаря, мати рахунок у банку, голосувати та навіть працювати. Без свідоцтва про народження не підтвердити свій вік. Тобто з дітьми можуть поводитися, як з дорослими, примушуючи до тяжкої праці чи навіть шлюбу. Без реєстрації особа юридично не існує. Але Рафа лише дитина, яка не контролює, чи одружені його батьки. ООН визнає неповнолітніми всіх дітей до 18 років. Рафа, як і інші діти, не контролює обставини, в яких народився. В неповнолітніх немає влади. Вони покладаються на дорослих, щоб мати їжу, житло і захист від небезпеки. І це робить їх вразливішими за інші групи. Тому, на додаток до прав людини, в дітей є особливі права: права дітей. Вони викладені в Конвенції ООН про права дитини, прийнятій в 1989 році. То що це за права? Діти мають право на виживання, життя, здоров’я, ім’я та національність. Вони мають право на освіту, любов і турботу. Це їм гарантує право на розвиток. Є право, що захищає дітей від експлуатації, недбалості та насилля. Діти також мають право на свободу слова й думок і на будь-яке віросповідання — тобто право на участь. Звучить прекрасно, чи не так? Багато країн згодні. Конвенцію про права дитини підписала найбільша кількість держав світу. 194 країни — це майже весь світ — — взяли на себе зобов'язання із захисту й розвитку для всіх дітей. І все ж… Історя Рафи невийняткова. Сотні мільйонів дітей не захищені. Чому? Уряди деяких країн не сприймають права дітей як щось більше, ніж загальні «ідеї», і, як наслідок, нічого не роблять для їх виконання. Можна довго говорити про права всіх дітей на освіту й охорону здоров'я. Але якщо школ нема, а лікарі не навчені, досягти цього важко. В багатьох місцях, навіть якщо ці закони прийняли, їх не дотримуються. І тому одного лише закону недостатньо для захисту прав дітей. Благодійні організації змушують різні групи дотримуватися закону. Для реального забезпечення прав дітей необхідна співпраця батьків і сімей і всіх інших людей на щоденній основі. Таким чином, Рафа, Фатіма і всі діти планети матимуть шанс на здорове й щасливе життя.