Цензура

Для багатьох людей дуже важливо мати змогу відкрито говорити і писати те, що в них на думці своїм друзям, висловлюватися публічно в газетах або в Інтернеті. У багатьох країнах, можливість висловити свою думку вважається важливим правом! Це право на свободу слова - і воно охороняється законами та нормативними актами. Але в інших країнах, закони про свободу слова слабкі або їх взагалі не існує. Натомість усі види інформації, мовлення та висловлювання може змінити, контролювати або навіть заборонити уряд чи інші організації. Їх можна піддати цензурі. Телебачення, газети, журнали, радіо, кіно, театральні вистави, текстові повідомлення, відеоігри, книги… все може бути піддане цензуруванню, щоб переконатися у відсутності вмісту, що вважається шкідливим або образливим. Але, визначення того, що є шкідливим і образливим сильно різниться від країни до країни. Отже, що піддається цензурі? Це може бути вміст, який ображає чи оскаржує рішення уряду чи релігії... Або вміст, який загрожує безпеці людей, чи містить образливі висловлювання. Всі ці теми часто піддаються цензурі. Але цензура може мати місце і тоді, коли для неї немає очевидних причин. Ось чому цензура може мати різні форми, і може бути відмінною у залежності від того, де ви живете. У країнах, де свобода слова не захищена, люди не мають права вільно висловлюватися чи писати бажане публічно. Вони також не можуть оскаржувати або намагатися зупинити цензурування. Але понад половина населення світу користується Інтернетом, де люди можуть обмінюватися інформацією та ідеями, живучи далеко один від одного, швидко та легко. Чи можна це піддавати цензурі? Так. У деяких країнах світу з найсуворішою цензурою, доступ до Інтернету сильно обмежений, або взагалі заборонений. Тим часом ті, хто намагається обійти цензуру, а саме публікувати або ділитися не схваленим вмістом або намагаються отримати доступ до обмежених медіа, можуть бути заарештовані та ув'язнені. Навіть у країнах, де свобода слова є важливим правом, люди все ще можуть відчувати вплив цензури. Фільм може мати вікові обмеження у «12 років», якщо він містить сцени, що можуть налякати маленьких дітей. Фільми отримують вікові обмеження, які означують, кому дозволений їхній перегляд. Книга зі зрілими темами може бути оскаржена батьками, які не хочуть, щоб їхні діти читали це в школі. А якщо телепрограма має вміст, який деякі люди вважають образливим, компанії можуть відмовитися від реклами на каналі, якщо не буде внесено змін. Телевізійні мережі покладаються на рекламу, щоб заробляти гроші, а отже це змушує їх змінювати або цензурувати зміст медіа. Є й інші засоби тиску з боку впливових людей та організацій, які можуть накладати цензуру. Для цензурування тих, хто виступає проти, впливові люди чи корпорації можуть погрожувати юридичними діями або судовими позовами. Щоб уникнути великих витрат і довгих судових переслідувань окремих осіб або організацій, можна припинити говорити чи писати публічно про неоднозначні теми. Кожен має власні ідеї, думки та погляди, якими хотів б поділитися з іншими. Але в результаті накладання цензури, багато людей у всьому світі стикаються з перешкодами для самовираження. Цензурні обмеження можна накладати на погляди людей, думки і навіть факти... і це може вплинути на спілкування людей і обмін інформацією.