Журналістська етика

Томмі і Сельма створили шкільну газету. Вони хочуть висвітлювати новини, як професійні журналісти. А це що? Анонімний лист... «В Леона мільйон цукерок у шафці! Він поцупив їх з їдальні». Наша перша стаття! Гайда публікувати! Схоже на гучну історію, так? Хвилинку — чи писав би про це професійний журналіст? Перед публікацією треба переконатися, що в нас є всі факти, щоб уникнути фейків та вигадок. Новини мають бути максимально точними. Для цього перевіряють джерела і їхню надійність. Хто надіслав цього листа? І звідки в них ця інформація? Складно повірити, що хтось вкрав мільйон цукерок! Журналісти мають шукати додаткові докази, перш ніж писати статтю. Ми покладаємося на ЗМІ — газети, сайти, телебачення, радіо — щоб дізнаватися про світ. Ті, хто пишуть новини, мають неабиякий вплив. А з владою приходить відповідальність. Новини треба презентувати чесно й неупереджено. А тому журналісти всього світу домовилися про певні правила, як презентувати новини — створили журналістську етику. В Сельми свої уявлення про цю подію. Вона знає, як Леон любить цукерки... В кожного є власна думка. Але доброчесна журналістика спирається на факти, замість почуттів, і зберігає об’єктивність у висвітленні новин. Ще журналістам не варто писати про своїх знайомих. Журналісти презентують факти, а аудиторія на їх основі вже сама формує власну думку. Щоб прикрасити історію, Томмі міг би відредагувати фото шафки Леона і додати до зображення купу цукерок. Але не варто обманювати людей заради драми. Навмисне поширення вигадок, фейкових фотографій та відео стає на шляху в правди. А що ж Леон? Журналісти мають подумати про людей, про яких йдеться в статтях. Доказів не було! Можливо, цукерки вкрав хтось інший. А може, жодного крадія й не було, і все це вигадки. Але після публікації школярі б винили Леона. Його б почали цькувати як крадія. Треба бути обачними, перш ніж публікувати імена, фото та інформацію. В людей є право на приватність. Не можна поширювати плітки про людей та їхні справи. ЗМІ — потужний інструмент, що впливає на думку людей. Фейкові статті не просто вводить в оману — вони шкодять людям. Брехня збиває з пантелику і змінює картину світу. Але не кожну новину пише професійний журналіст. Публікувати новини й думки може будь-хто в Інтернеті. Чи перевіряють при цьому факти? Дізнатися неможливо. Поширювати фейки в Інтернеті легко, як навмисно, так і несвідомо. Тому журналістська етика важлива. Зараз, як ніколи, вона забезпечує доступ до точних та відповідальних новин. Я зробила плакат з правилами для журналістів, щоб їхні статті були точні, об’єктивні та правдиві стосовно людей. Я на інтерв’ю до Леона! З дотриманням правил етичної журналістики!