
Світове сільське господарство

Перейдіть на інший план, щоб отримати більше контенту
Правда чи брехня? Усе землеробство відбувається поза межами поля.
Люди вирощують культури на всіх континентах, крім Антарктиди. Кожен регіон світу відрізняється. Від географічних умов залежить спосіб вирощування культур і худоби. Щоб це усвідомити, відвідаємо фермерів по всьому світу. Знайомтеся — це Альфонс і Розін, в них невелика ділянка землі в Кот-д'Івуарі в Африці, де вони вирощують какао. Наймані робітники — це дуже дорого, тому землю вони обробляють самостійно. Вирощувати какао потрібно вручну. Це основне чи єдине джерело доходу для десятків тисяч івуарійців. Какао зазвичай продають іншим країнам, що вигідніше для фермерів. Це товарна культура. Какао — одна з багатьох товарних культур, які вирощують в Африці на південь від Сахари. Серед них також кава, тютюн, бавовна й банани… Теплий клімат уможливлює цілорічні врожаї, але в сухих регіонах Африки поширеним явищем є дефіцит води. Ґрунт тут часто бідний. Часто для вирощування посівів не вистачає поживних речовин. Багато ферм розташовані у віддалених районах без доріг, тож доставляти продукцію важко. Це, а також брак грошей перекриває фермерам доступ до інструментів, які полегшили б їм роботу. Відвідаємо бразильські луки — пампаси, де географічні умови зовсім не схожі на африканські. Кілька місяців тут сильно дощить, а в інші місяці — дуже посушливо. Під час сухого сезону будь-яким культурам тут бракує води. Але пишне різнотравʼя є ідеальним для випасу свійських тварин! Пауло вирощує тут худобу, він — скотар. Своє велике стадо він випасає на величезній ділянці землі. Він йде за стадом і стежить, щоб худоба була здорова і захищена від хижаків. Фермери по всьому світу розводять всіляку худобу на пасовищах: овець, бізонів, навіть страусів та альпак! А це Білл. У США він заробляє на життя комерційним птахівництвом і вирощує тисячі курей одночасно! Технології полегшують йому роботу. Машини контролюють кількість світла, води та їжі, а також температуру та потоки повітря всередині будівель, де тримають курей. Механізувати сільське господарство можна будь-де, але це дуже дорого і передбачає витрати на пальне та обслуговування. Тож це практикують переважно технологічно розвинені регіони з високим рівнем доходу, як-от Північна Америка чи Європа. Китай — це приклад країни, де сільське господарство значно змінилося. Чен і Фанг багато років вирощували рис. Вони стали безпосередніми свідками змін. Рис потребує багатих ґрунтів та багато води. Тож фермери зазвичай сильно залежать від характерних для їхнього регіону мусонних дощів. Вирощування рису — це тяжка праця, значною мірою ручна. Політичні рішення та технологічні досягнення Китаю призвели до підвищення ефективності й швидкого розвитку агротехніки. Наразі в Китаї менше фермерів, ніж їх було 30 років тому, але п'яту частину світового продовольства виробляють тут. І все це — попри непридатність більшості земель Китаю до землеробства. Не той ландшафт! В світі існує багато способів вирощувати продукти харчування. Кожен регіон має свої особливості: клімат, ґрунти, місцевість, населення, політику й економіку. Всі ці фактори створюють унікальний профіль регіону. Вони впливають на використання землі і на те, що і як на ній вирощують.