
Притулок

Перейдіть на інший план, щоб отримати більше контенту
У якому році була заснована Організація Об’єднаних Націй?
Патриція закохується в жінок. Вона лесбійка. Але в рідній країні Патриції лесбійок переслідують. Деякі її друзі у в'язниці, на інших нападали. Її країна небезпечна для лесбійок, і Патриція більше не може там жити. Щоб захистити себе і жити, як їй хочеться, треба тікати. Але це нелегке рішення. Куди їй іти? Чи зможе вона працювати? Яка країна її прийме? Патриція постійно в роздумах, але не поки не знайшла відповідей. В першу чергу вона має потрапити в іншу країну, а вже після цього — звернутися до влади, щоб отримати захист. Вона звертається по політичний притулок. Протягом всієї історії людства люди рятувалися бігством, а особливо — під час і одразу після другої світової війни. Після війни в 1945 р. багато мільйонів людей в Європі, Азії та Африці стали біженцями. Після війни країни світу об'єднались, щоб запобігти катастрофічним війнам та напливам біженців. Вони заснували ООН, а в 1950 році — й Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. В 1951 р. Данія першою підписала документ, що описує права біженця, а саме — Конвенцію ООН про біженців. Там сказано, що: Біженеців змусили покинути країну шляхом переслідувань або загроз життю, і Батьківщина не надає їм захист. Біженців переслідують за колір шкіри, національність, сексуальну орієнтацію або за думки. Біженці має право шукати захисту — притулку — в іншій країні. Але рішення, чи залишати їх, — за приймаючою країною. Ця країна не може депортувати біженців назад до країн з високим ризиком переслідувань, кутувань та вбивств. Все більше країн підписали документ. І сьогодні це понад три чверті країн світу. Тож Патриція має право шукати притулку в будь-якій країні, яка підписала Конвенцію про біженців. Але це не гарантує автоматичне надання притулку. Питання вирішуватимуть уповноважені особи. Патриція зустрічає інших біженців, які шукають тут притулку. Тао Він протестував проти уряду своєї країни. Його змусили тікати переслідування поліції. Ісса втік від війни та насильства в рідній країні. Всі вони подали заяву про надання притулку і сподіваються на краще — на те, що їхні заяви схвалять. Заяви про надання притулку надходять до міграційної служби. Це Давид, він читає заяви. Разом з колегами він з'ясує, наскільки вагомими є їхні підстави шукати притулок. Які в них причини просити захист? Чи дійсно в країні Патриції переслідують геїв? Чи залякує поліція людей в країні Тао Вінга? Чи панує насильство в країні Ісса? На ці питання часто важко знайти відповіді. Ситуація є різною для різних людей, а іноді — і для різних частин однієї країни. Нерізко розслідування тривають довго. Тим часом Патриція вивчає мову, бажано — якомога швидше, щоб тут осісти. Через півроку Патриція отримує вердикт. Її заяву про притулок задовольнили. Вона зітхає з полегшенням. А ще вона зустріла Єву і готова розпочати нове життя.