Перша світова війна: окопи та нове озброєння

Так виглядали воєнні дії, колись... Солдати в барвистих мундирах марширують назустріч один одному. Шикуйсь, приготуватись, націлитись, І вогонь! На початку 19 століття озброєння було слабким. Гвинтівки того часу могли вбити з відстані не більше 50 метрів. Армії повинні були наблизитися одна до одної. Добре, що вони носили барвисті мундири, і могли відрізнити своїх союзників від ворогів. Але зараз 1914 рік, почалася Перша світова війна, і такі бойові дії більше неможливі. Новітні гвинтівки можуть вбивати з відстані кількох сотень метрів -- гармати сягають ще далі, а кулемет може знищити десятки солдатів за лічені секунди. З такою зброєю слушна думка вдягати форму, що зливатиметься з середовищем навколо, роблячи тебе непомітним. Це те, що Франція ще не усвідомила на початку війни. Їхній яскравий синьо-червоний одяг помітний на великій відстані. Тисячі їхніх солдатів гинуть до того, як відбулася заміна мундирів. Та більше солдатів залишаються живими, після того, як обидва боки забезпечують солдатів шоломами замість м'яких кепок. Але потрібно дещо більше, ніж нова форма щоб захистися від цієї сучасної зброї. Вони починають ховатися від ворожих куль, викопуючи глибокі траншеї - окопи. Солдати риють окопи, довгі, вузькі і досить глибокі, щоб стояти у повний зріст. Вони розтягуються на величезну частину Франції, від узбережжя Північного моря аж до Швейцарії. Окопи майже позбавляють можливості німців просуватися глибше у Францію; але Франція разом із Великобританією також не могла відсунути німців назад. Адже коли свої солдати і солдати ворога розмістилися у окопах, досить важко стріляти один в одного. Основні битви починаються з гармат, що гатять по ворогу вдень і вночі. Ті, хто виживає під час обстрілів, приголомшені жахом та недосипанням. Коли гарматні постріли нарешті вщухають, тисячі солдатів вириваються з окопів і атакують. Це біг на кілька сотень метрів, прямо до лінії кулеметного вогню, і через колючий дріт. Мало кому... вдається перебратися на інший бік. У таких боях гинуть сотні тисяч людей. Дві найвідоміші - битви під Верденом і на Соммі. У битві під Верденом, близько 700 000 солдатів вбито та поранено. А Німеччина просувається приблизно на 10 кілометрів углиб Франції. Німеччина втрачала понад 30 солдатів на кожен метр відвойованої землі. Під час битви на Соммі близько 1 200 000 людей поранено та вбито. Британські та французькі солдати під час наступу майже не зрушають з місця. Щоб захопити окопи ворога і виграти війну, винайдено багато нової зброї. Гармати у користуванні вже давно, але під час Першої світової війни вони покращуються. Тепер вони можуть стріляти на більші відстані і точніше цілітися. Розробляють гранати, які стають потужнішими, спричиняючи більше смерті та руйнувань там, де приземляються. Щоб без зайвих втрат дістатися ворожих окопів, винайдено танк. Він буде модифікуватися у майбутньому і стане одним із найбільш смертоносних озброєнь у наступній великій війні. Те ж саме з літаками, які швидко розвивалися під час Першої світової війни, але все ще більше використовувалися для вистежування ворога. Однак зброя, що жахає найбільше, ймовірно, отруйний газ, що застосовувався як хімічна зброя. Кожен, хто вдихає його, обпалює легені, сліпне, зазнає уражень або смерті, відчуваючи жахливий біль. Один солдат, який вдихнув зовсім невелику кількість газу, перед тим як одягнути протигаз, описує, що відчував, ніби зараз викашляє легені. Промислова революція вже змінила економіку та суспільство. З Першою світовою війною способи ведення бойових дії також розвиваються.