Імперіалізм і колоніалізм

Коли певна країна хоче підкорити інші країни, регіони чи групи — це імперіалізм. За тисячолітню історію людства країни неодноразово втілювали ці амбіції. Коли в інших суспільств забирають територію, встановлюючи над нею контроль заради ресурсів, робочих рук чи для демонстрації військової сили — це колоніалізм. Імперіалізм — це ідея, що штовхає країни до колонізації. Ще в 1550 році до нашої ери Єгипетська, Фінікійська, Грецька та Римська імперії розширювалися, освоюючи нові регіони поза межами власних земель. Так почався колоніалізм. В 1400-х роках нашої ери міцні та швидкі кораблі як ніколи легко ходять на великі відстані. Португалія шукає нові торгові шляхи. Вона прагне відкриттів і сподівається знайти золото для продажу в Європі. Незабаром Іспанія доєднається. В 1492 році іспанські король та королева наймають чоловіка на ім'я Христофор Колумб, щоб відшукати морський шлях до Азії. Натомість він відкриє Багами й оголосить їх частиною Іспанської імперії. Почнеться доба Великих географічних відкриттів. Багато країн Європи конкурують. Вони також хочуть «відкривати» нові землі й збудувати найбільшу імперію. Британія, Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Данія, Росія, Швеція і Нідерланди у грі. Тим часом в Америках та інших місцях, які «відкривають», вже живуть мільйони людей. Але через брак в них знань про християнство та європейські цінності колонізатори вбачають в них дикунів. В своїх нових жарких колоніях європейці вирощують такі прибуткові культури, як цукор, на фермах — плантаціях. Їм потрібні робочі руки, і вони вдаються до рабства. З початку 1500-х роках й протягом сотень років трансатлантична работоргівля доставляє через океан мільйони поневолених з Африки працювати в колоніях. Колоніальні держави багатіють, а колонізований народ — зовсім ні. З часом колоніалізм сповільниться. Тримати колонії дорого. Європейців вбивають тропічні хвороби. Корінні народи чинять кривавий супротив. Але в 1700-х роках внаслідок промислової революції в Європі з'являться нові технології: пароплави для швидших подорожей, ліки від тропічних хвороб і більш потужна зброя. Все це полегшує підкорення земель. До того ж, індустріалізація потребує сировини — вугілля й заліза. А в Африці — багато сировини, а також величезні ділянки «нічиєї» землі. З новими технологіями країни Європи прагнуть заволодіти якомога більшою частиною Африки. Період з 1875 по 1915 рік з усіма новими технологіями відомий як доба неоімперіалізму. В 1914 році в Африці залишиться лише дві незалежні держави. З 1500-х до 1900-х років поза Європою також формуються великі імперії. Китайська імперія Цін протягом 300 років підкорює величезні території на Сході та в центрі Азії. А з 1885 по 1943 рік Японська імперія із 20% населення світу стає однією з найбільших в історії. Всі народи світу мали імперіалістичні ідеї, що штовхали їх до колонізації. Ці ідеї не були вийнятковими. Друга світова війна залишила країни в руїнах. На колонії бракує грошей. Колонізовані країни стають незалежними за допомогою новоствореної ООН. А ті, що ще не змогли — воюють за це. Хтось залишиться колонією. Карта світу виглядає інакше. Поки ще існують залежні від інших країн землі, та про імперії вже мова не йде. Попри це... колоніалізм та імперіалізм нікуди не зникли. Вони ще живуть у формі політичного й економічного впливу, що деякі країни чинять на інші.