Факторії вікінгів

Ще до Доби вікінгів у скандинавів були контакти по всій Європі. В 700-х роках нашої ери подорожі частішають. Скандинавські купці та мародери розправляють вітрила — і потрапляють до торгових міст. У Скандинавії вздовж важливих водних шляхів будують подібні міста. Разом вони утворюють торговельну мережу. Це Оттар, він живе на фермі в найпівнічнішій частині Норвегії. Він фермер: розводить тварин, рибалить і полює моржів. А ще він досвідчений мореплавець й купець. Моржі живуть тільки в Арктиці, тому їхні бивні цінують у факторіях півдня. З них виготовляють прикраси. В човен ідуть бивні, хутро, мотузки зі шкіри тюленя, і Оттар пливе торгувати. Після довгої подорожі уздовж Норвегії він прибуває до факторії Скірінгзал. Тут — численні дерев’яні хатки, майстерні й кузні. Тут будують без жодного планування та організації. Тут тісно і кепсько пахне. Оттар купує тут для перепродажу милі горщики і сплачує срібними монетами, але при цьому важливий не їхній номінал, а скільки срібло важить. Для цього Оттар користується вагами. В п'яти днях по морю на південь від Скірінгзала між Північним і Балтійським морями — Хедебі. В міста хороша локація. Тут і човни легко вантажити, і Балтійське та Північне моря під боком — без потреби огинати всю Данію. Хедебі — факторія датського короля, і в обмін на захист купці тут сплачують мито. З усіх куточків Північної Європи тут збираються для торгівлі крамом і обміну думками. Оттару краще плисти саме сюди. Факторія Хедебі більша та краще облаштована, ніж Скірінгзал. Стрункі ряди будинків розділяють дерев’яні тротуари. Але сміття тут також не вивозять, тому сморід навіть гірший, ніж у Скірінгзалі. В місті ремісники й купці продають кістку, залізо, скло, шкіру й вовну — і скам'янілу доісторичну смолу — бурштин. Тут є майже все, навіть мед і вино. Продають і рабів — як і будь-який інший товар. Оттар продає бивні моржів та горщики. Тут на вартість срібних монет впливають написи на них, а не їхня вага. Після Хедебі Оттар пливе до Англії. Можливо, загляне до факторії Рібе в сучасній Данії. Гарольд, що купив Оттарові горщики, по дорозі додому завітає до факторії Бірка, що розташована в сучасній Швеції. Як і Хедебі, Бірка — добре сплановане місто зі стежками та околицями. Купці приїжджають зблизька і здалека, хоча місто і північне і тут теж смердить! В Бірці виробляють зокрема тканини з вовни й льону і предмети з металу та рогів тварин. Торгують сіллю, залізом, хутром і бурштином. І рабів тут також продають. Спочатку бірчани торгували побіля Балтійського моря та Заходу. Пізніше — зблизилися з торговцями, що подорожують на Схід до сучасної Росії, Туреччини та арабських країн. Бірку наповнили арабські монети, а також срібний перстень з написом «за Аллаха». В добу вікінгів до Скандинавії прийшла нова релігія — християнство. Збудували нові міста, а Бірка, Хедебі і Скірінгзал опустіли. Ці міста та здобуті торгівлею та грабіжками багатства разом із християнством стати передумовою великих середньовічних імперій. Імперій, що потім стали Швецією, Данією та Норвегією.