Лютнева революція 1917 року

Росія, 1914 рік. Країна надзвичайно могутня й одна з найбільших промислово розвинених в світі. Тим не менш, в Росії великий борг перед закордонними кредиторами і розвинена вона нерівномірно. Західні регіони просунутіші за східні. Промисловість зосереджена на заході, це багатий регіон країни. На сході більшість людей — бідні селяни. Звичайний росіянин бідний і не має права голосу в тому, яким шляхом піде країна. В руках російського царя Миколи II зосереджена майже вся влада. Декілька років в Росії тривали заворушення. Селяни й робітники намагалися повстати ще в 1905 році. Їм не пощастило, та багатьох не покидає ідея скинути царя. Люди бідні й хочуть демократії. Царя мало хто підтримує. Люди прагнуть повстати. В липні Росія вступає в Першу світову війну проти Німеччини та Австро-Угорщини на боці Франції та Великобританії. Цар сподівається, що перемога прославить Росію, об'єднає людей, і заворушення скінчаться. Спочатку народ підтримує царя в його рішенні вступити у війну і з нетерпінням чекає на перемогу Росії. Але справи йдуть не так добре. Армії не вистачає зброї, і росіяни програють битву за битвою. Майже всю вироблену їжу відправляють солдатам на фронт. А ціни на продукцію в містах високі. В 1916 році в країні неврожай. Росіяни голодують. Німці окуповують сучасну західну частину Росії, де розташоване виробництво. Це ще більш пригнічує економіку. Народ звинувачує у всьому царя. В столиці — Петрограді, відомому зараз як Санкт-Петербург, неспокійно. В міських пекарнях скінчилося борошно, у м'ясників немає м'яса. Бракує всього. Робітниці мерзнуть в чергах за хлібом — та все одно йдуть ні з чим: нема що купувати. Ситуація безвихідна. Разом з чоловіками вони вимагають хліба й підвищення зарплатні і влаштовують велику демонстрацію. До них приєднуються робітники. Кількість людей сягає 200 тисяч. Жінки йдуть попереду й кричать: «Хліба народу, ні — війні, ми за мир»! Мітингувальники починають обкрадати магазини й кіоски. Демонстрація стає насильницькою. Тепер це повстання, що триває декілька днів. Цар дає солдатам наказ стріляли в протестувальників, якщо ті негайно не припинять демонстрацію. Спочатку солдати так і роблять. Але їм також набридла війна, і вони теж голодують. Невдовзі вони постають проти власних офіцерів і стріляють у поліцію. Тепер на боці демонстрантів — 80 тисяч озброєних солдатів. Вони роздають людям зброю. Починається російська революція. Цар повністю втрачає контроль над Росією. Тепер проти нього не лише робітники й солдати. Числені поліцейські й підприємці, що втратили гроші через війну, проти нього. Після тижня кривавої революції Микола II йде у відставку та зрікається престолу. 350 років царської влади тепер в минулому.