Кривава неділя 1905 року: Перша російська революція

Російський імператор, цар Микола II, стурбований. Росія воює з Японією і програє. Та це не все. В Росії, найбільшій імперії світу, зростає невдоволення тим, як цар керує країною. У Зимового палацу в Санкт-Петербурзі збирається великий натовп. Демонстранти виступають проти війни й нерівності та за розширення прав. Минулого року зросли ціни на продукцію, а зарплатню знизили. Демонстранти мирні. Але при наближенні до палацу в них летять кулі. Як це сталося? Повернімося назад в історію. В Росії землею володіють поміщики. Селяни, що працюють на ній, — також їхня власність. Селянам заборонено приймати рішення щодо власного життя. Вони — кріпаки. Селян пригнічують. Росію звуть «тюрмою народів». Кріпосне право паде в 1861 році, й поміщики здаватимуть землю селянам в оренду. Але найкращу землю вони залишать собі. Селяни все ще будуть бідні й не зможуть змінити своє життя. Водночас багато людей мігрують до міст, де розвивається промисловість. На заводах буде більше людей, і сформується робочий клас. Але зарплати будуть низькі, і ставлення кепське. Між багатими й бідними — прірва. У 1880-х роках в Росії стануть популярними ідеї німецького економіста Карла Маркса. Він вважає, що робітникам не здобути кращих умов, якщо весь прибуток від їхньої праці йде в директорську кишеню. Робітники мають захопити заводи й залишити прибуток собі. Це частина соціалістичної ідеї. Маркса підтримують робітники. Але цар не слухає ні селян, ні робітників. Виникає Російська соціал-демократична робітнича партія. В межах партії є група — більшовики, — які хочуть взяти владу силою. Вони проти приватної власності і хочуть, щоб робітники й селяни розпочали соціалістичну революцію. Лідером більшовиків є Володимир Ленін. Але протестувати проти царя — небезпечно. Багатьох арештує царська поліція. Та ніякі арешти і навіть зміни в законах для покращення становища робітників не допоможуть. Страйк влаштують не тільки більшовики — інших теж втомив режим! Коли натовп наблизиться до палацу, солдати відкриють вогонь. Від атак Палацової поліції демонстранти запанікують й розбігуться в різні боки. Лунатимуть постріли, й повітря сповниться гірким порохом. Багатьох поранять та вб'ють. Цей день прозвуть Кривавою неділею. Після неї робітники, селяни й солдати створять трудові комітети — Ради, які, зокрема, почнуть страйки й протести по всій Росії. Ради захочуть самі вирішувати, яким буде їхнє життя. Їм потрібні зміни й право голосу — їм потрібна пряма демократія. В сільській місцевості селяни повстануть. Вони випустять худобу на пасовища поміщиків й повалять дерева в їхніх лісах. Чорноморський флот не схоче коритися цареві, він бунтуватиме. Відтак революція становитиме для царя загрозу. Цар збере солдатів й придушить повстання. Він також створить парламент — Думу, — щоб приборкати людей. Тут люди зможуть сказати своє слово. Хоча Дума й не матиме реальної влади, план царя спрацює. Спробу революції придушать в грудні 1905 року. Почнуться арешти революціонерів. У 1907 році Володимир Ленін, лідер більшовиків, втече за кордон...