Велика депресія в США

Сполучені Штати, 1932 рік. По сільській місцевості розноситься запах... попкорну? Сім'ї фермерів у розпачі спалюють кукурудзу, бо на вугілля вже не вистачає. По занедбаних оселях гуляють протяги. Діти вдягнені в перешиті мішки для борошна. Під час Першої світової війни фермери працювали на рекордну кількість врожаїв, щоб прогодувати країни Європи, які війна не допускала до полів. Після війни і відновлення власного виробництва в Європі американські культури впали в ціні. Тож фермери США вирощували все більше, щоб мати гроші на життя, податки та борги. На початку 1930-х рр. бушель кукурудзи вартує всього десять центів — ціни впали настільки, що врожай не приносить прибутку. Та попри всі труднощі, більшість фермерів живуть краще, аніж містяни. Вони хоча б можуть їсти те, що вирощують… Коли в 1929 році обвалився фондовий ринок, ті, хто вкладали гроші в акції, втратили величезні суми. Заощадження власників ресторанів, таксистів й робітників заводів зникли; професійні брокери втратили інвестиції разом з роботою. З тих пір вартість акцій продовжує падати. На початку 1930-х років удар відчувають не лише окремі інвестори. Для купівлі акцій банки використовували гроші клієнтів — — і з падінням фондового ринку їм нічим повернути борг клієнтам. Відтак банки закриваються. Американці стурбовані: чи не буде їх банк наступним? Вони летять до відділень, щоб зняти готівку. Але в банків просто немає грошей для всіх охочих клієнтів. Деякі з них мають лише 10 центів на кожен долар, який було в них вкладено. І раптом банкам ні з чим працювати. Двері зачиняють. Банки тонуть першими і тягнуть за собою інших. Коли люди втрачають гроші — від краху фондового ринку чи банків — нікому купувати авто, одяг та рум'яна — адже всі кошти йдуть на їжу та житло. Магазини закриті, продавців звільнено. Тепер у власиків фабрик немає покупців, і їхні працівники втрачають робочі часи, зарплатню, а то й робоче місце. Фермери, інвестори, власники рахунків, працівники — від найбільшої економічної кризи в історії страждають всі, оскільки нація переживає Велику депресію. Розпочавшись з краху фондового ринку в 1929 році, Велика депресія триватиме ще десятиріччя. Не здатні прогодувати сім'ї, люди йдуть до благодійних організацій і церков, які забезпечують їх їжею в супових кухнях. Сотні, тисячі безробітних і зголоднілих шикуються в довгі черги — хлібні лінії — в надії на дармовий обід. Цим же сім’ям важко дається іпотека й оренда. Зрештою, вони покидають свої домівки і шукають притулку, де тільки можуть. Для багатьох халупа з картонних коробок та дерев'яних ящиків стає єдиним варіантом. У парках та на пустирях по всій країні виростають цілі села з імпровізованих будинків та трущоб. Люди списують свою бідність на невдалу економічну політику Герберта Гувера, і трущоби на честь президента нарікають Гувервілями. Чи настане кінець занедбаній економіці, безробіттю, голоду й безпритульності? Лише наприкінці 1930-х років американці відчують радикальні зміни — як в економіці, так і в повсякденному житті...