Кампанія в Лівійській пустелі: Пустельна війна

Бардія, Лівія, 1940 рік. Лівію майже 30 років контролює Італія. 11 червня Британські війська й танки перетнуть кордон з Єгиптом. Вони захоплять італійську фортецю. Італія й Британія розпочнуть боротьбу. Це початок трирічних боїв по всьому регіону Північної Африки. Бої ведуть в межах Другої світової війни, що охопила всю Європу. Німеччина вторглася в Польщу, Данію, Норвегію… і тепер воює з Францією. 10 червня 1940 року Італія стає на бік Німеччини. Лідер Італії Беніто Муссоліні оголосить війну Франції та Англії. Оскільки Єгипет контролюють британці, а Лівію — італійці, британці й італійці борються одне з одним за контроль над Північною Африкою. Ставки високі: в Єгипті — Суецький канал, важливий для транспортації вантажу країн Британської імперії. Британським військам разом з солдатами Індії та Родезії наказали охороняти канал. Але їхній командир наказ ігнорує й атакує натомість італійську фортецю в Бардії. У відповідь італійці вирішують взяти Єгипет. Вони облаштують там укріплені табори. Через загрозу втрати контролю над землею й водними шляхами британці атакують італійські табори, швидко перемагають їх та відкидають назад до Лівії. Успішно захистивши Єгипет, британські війська фокусують увагу на взятті Лівії. Вони проходять до Киренаїки й успішно окупують регіон. Це дає їм вільний доступ до столиці Лівії — Тріполі. Ось-ось вони візьмуть Тріполі, а потім — і всю Лівію, і бої нарешті вщухнуть... Але Північна Африка — не єдине поле битви Британії у великій загальній війні. В Європі Німеччина готова підтримати вторгнення Італії до Греції. Британський прем'єр-міністр Вінстон Черчілль відправляє більшу частину армії з Північної Африки до Греції у спробах зупинити німців. Менша армія, що залишилась в Африці, зіткнеться з одним із найвідоміших за всю війну німецьких командирів ... Німецький Африканський корпус, що поспішає на допомогу італійцям, бере під контроль генерал Ервін Роммель. Об'єднані німецько-італійські війська, що належать Країнам Вісі, займають ключовий пост британців: порт Тобрук. Вони захоплюють численні танки й припаси, які там зібрали британці, й беруть в полон тисячі військових. Звідси Країни Вісі продовжують рух на схід, і в червні 1942 року лише 100 кілометрів відділяють їх від столиці Єгипту — Каїра. Ось-ось їм підкориться Єгипет… Щоб зміцнити британську армію, Черчілль призначає нового командира: генерала Бернарда Монтгомері. Монтгомері призупиняє подальші атаки, доки не прибуде підкріплення. Британці чекають на нові війська, підводні човни, літаки й танки, деякі з яких надходять із США. Терплячість генерала приносить плоди. У жовтні 1942 року Британські війська починають наступати на Ель-Аламейн. Їхні сухопутні війська мають кількісну перевагу. Вони перерізають ворогу шляхи постачання з повітря й моря. Країнам Вісі бракує боєприпасів, палива та продовольства. У січні 1943 року британські війська нарешті беруть контроль над Тріполі і женуть Країни Вісі через кордон до Тунісу. Британці відбивають Єгипет і займають нарешті Лівію. Незабаром вони спробують розгромити решту військ в Тунісі. Країни Вісі надсилали євреїв до концтаборів по всій Лівії. Один з концтаборів, Джадо, альянти звільнять наступного дня після перемоги. Тим часом Тріполі завалений уламками збитих літаків. Від будинків, каплиць, синагог залишились самі руїни.