
Сталінградська битва

Перейдіть на інший план, щоб отримати більше контенту
Правда чи брехня? Сталінградська битва була однією з найжорстокіших і найкривавіших битв Другої світової війни.
В червні 1941 року Німеччина напала на Радянський Союз. В її планах було швидке підкорення країни. Спочатку німецькому війську щастило на фронті, та росіяни чинили рішучий опір. Німці не були готові до холодної та сніжної російської зими. Підкорити Москву до кінця року не вдалося. Бої тривали, але німцька техніка стрягла в снігу, й атаки сповільнились. Деякі німецькі офіцери хотіли відступити, та Гітлер твердо відмовив. Його рішення коштувало життя тисячам солдатів. Навесні 1942 року за наказом Гітлера група армій «Південь» пішла на Кавказ до Каспійського моря. Там — родовища нафти, необхідні німцям. Нафта була настільки важлива для німецької техніки, що Гітлер заявив: «Якщо ми не візьмемо під контроль нафту в Баку, доведеться припинити війну». Щоб дістатися Кавказу й нафтових родовищ, німцям потрібно було взяти під контроль Волгу. Та росіяни ретельно охороняли річку, адже нею перевозили зброю та провіант для військ. Їх доставляли зі Сталінграду, теперішнього Волгограду, що на березі річки. Тож німці мали взяти місто. До того ж підкорення міста на честь радянського лідера Сталіна, безсумнівно, деморалізувало б росіян. 28 червня 1942 року на Кавказ розпочали наступ під кодовою назвою «Операція „Блау”». В серпні німецька армія сягла Сталінграда, де мешкали 400 тисяч осіб. Гітлер наказав вбити всіх чоловіків у місті і депортувати всіх жінок. Але як би Гітлер не жадав взяти місто, Сталін боронив Сталінград: в них було одне імʼя. Він видав наказ № 227: «Ні кроку назад». Всі достатньо сильні люди мали носити гвинтівку. Мирне населення не евакуювали, бо захист цивільних, на думку Сталіна, мотивував Червону Армію воювати краще. 23 серпня німці вдарили по місту. Розпочалася одна з найжорстокіших і кривавих битв Другої світової війни. Протягом тижнів німці та росіяни боролися за кожний квартал, вулицю та будівлю міста. В один день район контролювали росіяни,, в інший — німці. В середині жовтня під час німецького наступу росіяни майже втратили місто, але все ж вистояли. 19 листопада стався переломний момент: росіяни розпочали контратаку — операцію «Уран» — вони оточили німецькі війська. Вище військове керівництво прохало Гітлера вивести війська зі Сталінграда, але той був непохитний. Грудень. Знову вдарила російська зима. Німці потерпали від холоду й голоду. Їх оточили росіяни, а палива й амуніції бракувало. Багато людей загинуло. Німецький командувач у Сталінграді Фрідріх Паулюс вже вкотре попросив Гітлера вивести війська, на що отримав відмову і наказ солдатам воювати до самої смерті! 31 січня 1943 року Паулюс здався і капітулював. Гітлера це розлютило. Для Німеччини поразка була жахливою. Сталінградська битва — одна з найбільших в історії. За півроку в ній взяли участь два мільйони чоловіків з обох боків.
1 мільйон 900 тисяч солдатів з Німеччини, інших Країн Осі та Радянського Союзу травмувалися чи загинули в бою. Понад 40 тисяч цивільних росіян померли. Поразка Німеччини в Сталінградській битві є переломним моментом Другої світової війни. До цієї битви німці перемагали у війні, але в ній радянська армія змусила їх відступити і розпочала контрнаступ, що скінчився лише в 1945 році в Берліні. Більшість істориків вважають цю битву початком кінця Другої світової війни.