Конфуціанство

Як стати максимально хорошою людиною? І як зробити життя найкращим для найбільшої кількості людей? Ось про що думає ця людина. Це майстер Кун — Кун-фуцзи, як його згадують в Китаї, чи Конфуцій, як його найчастіше називають на Заході. Конфуцій живе в Китаї в шостому сторіччі до нашої ери і вважає, що країна пішла геть неправильним шляхом. Попереднє королівство поділили на менші держави, де багаті люди з кількох сімей успадкували владу й зловживають нею. Але Конфуцій сподівається на краще для світу й вигадує, що для цього треба зробити. Він вважає п’ять видів стосунків — зв’язків між людьми — — важливішими за інші. Перший вид — це відносини між правителем та народом. Лідер має піклуватися про людей — підданих — найкращим чином. А піддані мають підкорятися й довіряти лідеру. Якщо лідер жорстокий чи несправедливий, народ йому не підкориться, а якщо занадто слабкий — народ повстане. Другий вид зв'язку — між чоловіком і дружиною. Третій — між батьками й дітьми, четвертий — між старшими й молодшими дітьми, а п'ятий — між старшими й молодшими друзями. Ці п’ять видів стосунків мають бути збалансовані, щоб життя і суспільство були добрими, згідно Конфуція. Правитель має піклуватися про підданих, чоловік — про дружину, батьки — про дітей, старші діти — про молодших, а старші друзі — про молодших. А ті, про кого піклуються, мають виявляти повагу й слухняність. Конфуцій вірив, що всі люди здатні навчитися бути добрими шляхом розвитку хороших рис — чеснот. Дві найважливіші чесноти: [1] Людяність, чи гуманність — Жень. [2] Розуміння того, що є добрим вчинком, і воля й вміння втілити його в життя — Ї. У суспільстві, яким марить Конфуцій, важливо докладати зусиль для виконання своїх обов'язків і функцій в п'яти видах відносин. Якщо всі це роблять, буде баланс суспільства та сім’ї. Одночасно з поширенням в Китаї навчань Конфуція — конфуціанства — шириться там і інша релігія й філософія — даосизм. Обидва ці вчення наполягають на важливості балансу і згадують поняття протилежностей — Інь і Ян. Одна протилежність не може існувати без іншої. У всьому має бути баланс. Це стосується всього: світла й темряви або чоловічого й жіночого. Для конфуціанців цей баланс описує обов'язки в суспільстві та сім'ї. Конфуціанство часто сприймають як філософію, а не релігію. Та воно — і те, і те. Правитель з його підданими, за Конфуцієм, подібний до небес і людини. «Небеса», чи Тянь, як їх називає Конфуцій, — це безособова божественна сила, яка є всим в світі. Вона схожа на те, що даоси називають дорогою — Дао. Як тримається баланс у стосунках між небесами й людством? На виконанні певних ритуалів, приношенні пахощів чи поклонстві богам і предкам. В конфуціанстві є декілька книг, що мають велике значення: «Книга змін» — Ї Цзін. Ї Цзін містить передбачення майбутніх подій. Кидають спеціальні монети чи стебла рослин, і, згідно текстів книги, інтерпретують утворений ними узор. До Ї Цзін звертаються й даоси, і її вважають найстарішою книгою китайської культури. «Бесіди і судження» — в цій книзі описані ідеї Конфуція у формі бесід між ним та його учнями. Один з висловів, які приписують Конфуцію, — «не роби іншим того, чого не хочеш, щоб інші робили тобі». Це золоте правило моралі існує в різних версіях різних релігій. Але настанова Конфуція вважається першою письмовою версією.