Планети земної групи (кам'янисті планети)

Це наша Сонячна система, у ній вісім планет. Ці чотири найближчі до Сонця планети менші за розміром, ніж інші. Це Меркурій, Венера, Земля і Марс. Їх часто описують як кам'яні або планети земної групи, через тверду поверхню, що складається з гірських порід і металів. Усі чотири планети мають ядро в центрі, що складається здебільшого з металів, переважно із заліза. Ядро оточене мантією з горних порід, вкритою твердою кам’янистою корою зверху. Кора планет земної групи утворює на поверхні геологічні структури, наприклад, вулкани, каньйони або гори. Планети земної групи зазвичай оточені шаром газів навколо — атмосферою. Атмосфера планет земного типу утворюється після формування планети. Гази в атмосфері походять від вивержень вулканів або їх приносять комети, розбиваючись об поверхню. Незважаючи на всю схожість, кожна з планет особлива, і має унікальні характеристики. Найближча до Сонця планета — Меркурій. Меркурій — найменша планета земної групи в Сонячній системі. Його діаметр приблизно втричі менший за діаметр Землі. Ядро Меркурія становить майже дві третини його об’єму. Атмосфера Меркурія дуже тонка, тому він не може утримувати достатньо тепла навколо поверхні. Температура коливається між понад 400 градусів Цельсія вдень і майже -300 градусів за Цельсієм вночі. Меркурій обертається навколо своєї осі настільки повільно, що потребує більше часу на обернення навколо власної осі, ніж на те, щоб обійти сонце. Один день на Меркурії триває два Меркурійські роки! Поверхня Меркурія має багато кратерів, які роблять його схожим на поверхню Місяця, супутника Землі. Друга планета від Сонця — Венера — приблизно така за розміром, як Земля. Венера має найщільнішу атмосферу з усіх планет земної групи в Сонячній системі. Її щільна атмосфера, що складається здебільшого з вуглекислого газу, затримує так багато тепла від Сонця, що Венера є найгарячішою планетою у всій Сонячній системі. Венера обертається дуже повільно, навіть повільніше, ніж Меркурій. Один день на Венері триває близько 243 Земних днів. Також Венера обертається у протилежному напрямку до інших планет земної групи Сонячної системи — зі сходу на захід. На поверхні Венери є гори, долини, і десятки тисяч вулканів. Венера і Меркурій – єдині планети Сонячної системи, які не мають супутників. Третя планета від Сонця – наша Земля. У Землі є один природний супутник – Місяць. Земля – єдина відома нам планета, де існує життя. Одна з причин, чому живі організми можуть вижити тут – це щільність і склад атмосфери Землі, що дозволяє температурі залишатися відносно стабільною. Інша причина – наявність води у рідкому стані, що займає близько двох третин поверхні планети. Остання планета земної групи в нашій Сонячній системі – Марс. Його атмосфера дуже тонка, здебільшого складається з вуглекислого газу та азоту. Це робить Марс дуже холодним, середня температура тут близько -60 градусів Цельсія. У Марса є два маленькі супутники, Фобос і Деймос. Поверхня Марса вкрита пилом залізної руди, яка надає Марсу унікальний червоний колір. На Марсі розташовані найбільші гори в Сонячній системі, а також найбільший каньйон. Це відомо, бо Марс – одна з найбільш вивчених планет Сонячної системи. Навіть зараз на поверхні Марса є роботи, які фотографують та збирають дані. Планети земної групи нашої Сонячної системи вивчаються століттями. Нам відомо про них досить багато, але ще багато чого потрібно відкрити.